Інноваційний потенціал непропорційного перестрахування

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Старший викладач Веретнов В.І.

ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НЕПРОПОРЦІЙНОГО ПЕРЕСТРАХУВАННЯ.

Страхові компанії, як вагома складова у забезпеченні відновлення розширеного виробництва разом з іншими суб’єктами фінансового ринку в сьогоденні мабуть найбільше потерпають від негативних процесів та шкоди на ринку, що продовжує падіння. Разом з тим, в подальших пошуках можливих конкурентних переваг, страховики в зв’язку з кризою ліквідності у банківській сфері, зосереджують свою увагу на перестрахуванні. Маркетингові. дослідно-аналітичні служби страховиків та професійних перестраховиків в пошуках інноваційної складової перестрахувального захисту наголошують на різних потенціалах пропорційного та непропорційного покриття. Якщо пропорційне перестрахування за рахунок пропорційного розподілу відповідальності, ризиків, премії між страховиком та перестраховиком, певним чином обмежене та розвивається сьогодні дуже повільно, то непропорційне перестрахування, як відносно більш молоде переживає навпаки активний інноваційний розвиток.
Зокрема, це виражається в нових математичних моделях визначення ризику та оцінювання вірогідності в залежності від частоти настання збитків, прогнозів щодо максимально можливого збитку, та визначення перестрахувальної премії, яка за кожним великим ризиком має окреме котирування.
Проте, пропорційне і непропорційне покриття разом інноваційно використовується в так званій компресії, тобто коли певний об’єкт страхування перестраховується обома методами перестрахування.
Непропорційне перестрахування за договорами ексцеденту збитку та збитковості, задовольняючи попит окремих сегментів перестрахувального ринку, як більш виважений та обґрунтований економіко-математичний метод управління ризиком в залежності від виду страхування, обсягів покриття створює нові перестрахувальні продукти.
Ці нові перестрахувальні продукти можуть стосуватися зокрема поєднань факультативної та облігаторної форми, як в одному договорі, так і в двох окремих договорах, застосування яких, обумовлено особливостями видів страхування та масштабів страхування. Наприклад, страховик хоче виграти тендер застрахувати ризики автотранспортного підприємства, що здійснює міжнародні перевезення вантажів. Калькуляція собівартості страхового обслуговування при діючих тарифах, показує що досить складно виграти тендер. Складність є ще в тому, що страховий портфель по авто каско перестрахований на пропорційній основі, на базі договору ексцеденту суми, якій не враховує залежність величини та частоти настання певних розмірів збитків. Якщо розірвати існуючий облігатор на пропорційній основі, та укласти непропорційний облігаторний договір на базі ексцеденту збитку, то це б дозволило суттєво знизити вартість перестрахувального покриття, як наслідок прямого страхування та сприяло перемозі в тендері. Проте, з одного боку перестраховик з якім вже існує пропорційний облігатор, може бути неготовий до переходу в непропорційне покриття. З іншого боку, непропорційний облігаторний договір з старим чи новим пере страховиком щодо перестрахування всього страхового портфелю авто каско, разом з відносною дешевістю, тобто вигодою має певні недоліки, а саме одноразової сплати вагомої суми авансу премії, і накладає на страховика зобов’язання по обсягах підписаної річної премії, недосягнення яких, обтяжене ризиками штрафу та можливим погіршенням умов співпраці.
В цьому випадку, для вирішення подібних проблем, перестраховики розробили і пропонують новий перестрахувальний продукт на базі ексцеденту збитку, коли перестрахування пропонується по одному страхувальнику, юридичній особі, тобто покривається певна сукупність страхових договорів - одного авто підприємства на протязі року. Це покриття носить ознаки одночасно облігаторного та факультативного договору, та за своєю ціною та рівнем зобов’язань страховика воно дозволяє зробити реальну і конкурентоспроможну пропозицію страхувальнику та завдяки цьому перемогти у тендері.
Іншим чинником, що забезпечує інноваційний розвиток непропорційного перестрахування, як класичного перестрахування є його входження до складу альтернативного, чи як його ще називають фінансового перестрахування, яке має багатогранну інноваційну ідеологію, яка і обумовила його стрімкій розвиток. Фінансове перестрахування виникло у 90-х роках ХХ століття, як відповідь на потреби перестрахувальників у додатковому капіталі, які особливо загострюються під час несприятливих періодів чи років обтяжених частими та великими збитками. Поєднання двох складових класичного перестрахування на непропорційній основі та кредитних чи інвестиційних частин угод були вигідні та забезпечували поточні та стратегічні інтереси як страховика, так і перестраховика.
Останнім часом світова і вітчизняна практика перестрахування за умов поглиблення банківської та кредитної кризи, посилення недовіри до фінансових установ та їх клієнтів, свідчить про те, що фінансове перестрахування, з вже прорахованими ризиками набуває у поєднанні з класичним непропорційним покриттям прискорення свого інноваційного розвитку та збільшення грошових масштабів застосування.
Таким чином, непропорційне перестрахування разом з фінансовим перестрахуванням має вагомий інноваційний потенціал як більш виважений та обґрунтований метод управління ризиками на страховому та фінансовому ринках. Зокрема, його більш активне застосування, можливе подальше дослідження та розкриття його інноваційного потенціалу разом застосування його на практиці, сприятиме зниженню негативного впливу на страховий ринок світової та вітчизняної фінансової кризи.