четверг, 24 марта 2011 г.

Утренняя встреча клуба

Впервые в истории клуба было проведено утреннее заседание клуба. Наши почетные гости были из страховой компании "АХА" Оксана Крикун (начальник отдела подбора персонала), Сергей Срибный (директор департамента личного страхования), рассказали о истории успеха страховой компании "АХА". Был показан рекламный ролик, который подтвердил, что притязание на бренд №1 страхового рынка. Интересным для студентов оказалось сравнение между международным и отечественным рынком. Студенты задавали вопросы, связанные с медстраховкой, и получали релевантные ответы.

суббота, 19 марта 2011 г.

Поэтический андеграунд

Кто бы мог подумать, что он может пройти именно у нас. Ведь в экономическом вузе все представляли, что готовят менеджеров, которые ориентированы на бизнес, на прибыль, на результат.
И вот вчера состоялось. Мы собрались в кафе 1 корпуса, под дивным названием Зеленка. Его назвали так потому что интерьер делал эту кафешку какой-то чрезвычайно уютной, домашней, с таким салатовым оттенком, даря незабываемую атмосферу значимости всего происходящего.
Нас было все девять. Семь студентов и два препода.
Наш президент, студентка третьего курса была похожа на бизнес леди топа глобальной компании.
Она сразу начала такое небольшое интервью сначала представление присутствующих, потом что привело? как начали писать стихи? от любви, депрессии или чего то еще...
Мы ответили на все вопросы и стали задавать ответные. Мы пытались выяснить когда мы сможем прочитать ее шедевры.
Потом начался марафон по кругу все читали, кто прозу кто стихи, кто-то читал на память, кто-то с телефона.

Мы пили чай с шоколадкой и конфетками. А потом фотографировались и пели песни под гитару, как и много лет тому назад. Это были песни отдушены, они выпускали наши души и пускали их в хоровод. Время пролетело как одно мгновение. А создавалось впечатление, что пролетела целая вечность и казалось мы друг друга знаем тысячи лет.
Расставаясь мы пообещали друг другу встретиться и сходить на Кина IV во Франка.

понедельник, 14 марта 2011 г.

Людський капітал:економічний, культурний і соціальний капітал на страховому ринку.

Людський капітал:економічний, культурний і соціальний капітал на страховому ринку.

В.І.Веретнов
Ведучій страхового клуб КНЕУ

В сьогоденні страхувальники - громадяни або підприємства, страховики, в переважній більшості переживають складні часи. Проте разом з тим є певна частина, яка почувається більш менш пристойно, а де які не збавляють темпів власного і корпоративного розвитку, при спілкування з якими, виникає таке переконливо відчуття щодо їх приреченості до успіху.


Отже якщо перші звикли жалітися на складності кризового часу, нестачу часу, шахрайські дії з боки опонентів, контрагентів, недосконалість адміністрування та регулювання і цей перелік можна продовжувати, то другі перетворюють фінансові, ринкові кризи на можливості стати ефективними, тобто для них цей де мотивуючий фактор стає найкращим стимулятором.
Спостерігаючи за змінами що швидко, тривають у нашому житті все більше дослідників звертають увагу на низку парадоксів, що показники розвитку економічного капіталу наприклад ВВП країни, чи сукупний продукт страхової компанії не включає в себе низку важливих у нашому житті речей. Не включає реальний рівень здоров’я нас і наших дітей, термін життя і не просто, а щасливого і повнокровного життя, бо андерайтингів прибуток лайфового страховика має зворотньо пропорційну залежність від терміну життя. Не включає рівень виховання, освіти знання власної історії культури, низки іноземних мов, не включає літературні мистецьки твори,стійкість шлюбів і рівень безпеки на дорогах та ввечері на вулиці, чистоту води що ми п’ємо кожного дня, бо є люди, які продають нам цю воду вони не зацікавлені щоб ми мали чисту безкоштовну воду.
Неодноразово можна було почути представників реального сектора вітчизняної економіки про дармовий характер страхування, яке не створює нічого нового, корисного, а тільки перерозподіляє те що вже кимось створено. Що додаткового ВВП для України не додається, а лише віднімається коли передаються ризики за кордон у перестрахування. Проте, три найбільших німецько-щвейцарські перестраховики 50000 робітників сбирають і за кордону десятки мілярдів евро або половину бюджету України. На справді цінність страхування просто неможливо уявити ні як ідеї ні як економічного механізму компенсації шкоди і покриття різноманітних потреб.

Поміркуйте по великому рахунку вихідна домінанта страхування сьогодення це не податкова оптимізація, не отримання прибутку, яким користуються тільки як одним із інструментів розвитку бізнесу, не джерело довгострокових недорогих інвестиційних ресурсів, це товариство взаємного страхування. Людина яка страхується виконує громадянську функцію за рахунок його внеску створюється фонд відшкодування збитку потерпілій людині. А уявіть собі ситуацію, якщо спрацював поліс медичного страхування, і операція вчасно зроблена врятувала життя, хіба є щось важливіше чи має сенс ніж людське життя.

Багато науковців для розв’язання цих парадоксів шукають відповіді у письменників фантастів, футурологів, які можуть розробити для нас і потім запропонувати модель гармонійного сучасного життя. Проте, в нашій історії усі велосипеди було вже винайдено.
Але для того щоб ознайомити і побачити зрозуміти історичні уроки, нам знадобиться звернення до роботи одного соціолога П’єра Бурдьо «Форми капіталу» (http://bourdieu.name/bourdieu-forms-of-capital) . Отже, П.Бурдьо зазначає існування трьох складових людського капіталу – економічного, культурного та соціального капіталу.
У кожного виді капіталу є свої переваги і недоліки і окрім цього вони приречені на певні форми взаємодії в залежності від форми організації та цілей окремої людини, сім’ї, компанії, держави, суспільства, яким теж до речі притаманні протиріччя.
До переваг економічного капіталу є те що він забезпечує трансфер наших статків нашим дітям, онукам і створює сприятливі умови для їх гармонійного розвитку. Проте в реальності, статистика свідчить проте що династії магнатів мають шанс на продовження всього 10% для дітей і 1% для онуків. Серед істотних переваг економічного капіталу визнають забезпечення процесу розширеного відтворення виробництва та стимулювання науково-технічного прогресу. Проте, в більшості розвинутих країн і країн с так званою перехідною економікою продовжують працювати вчені на зброєю щодо знищення людиною один одного.
До переваг культурного капіталу відносять те що він є визначальним чинником процесів творіння, для якого потрібні відповідні здібності, таланти які потрібно виховувати та розвивати з дитинства, тобто не має передачі культурного капіталу у спадок чи спадкоємцям.
Приблизно така сама картина відбувається із соціальним капіталом, його також складно передавати у спадок при демократичному форматі влади. Проте монархічний чи диктаторський формат влади постійно висуває претензію успадкування. Але сьогодення соціального капіталу у більшості випадків трансформується під впливом низької свідомості у владних відносинах які обумовлені жагою до самого легкого і швидкого збагачення за умови завоювання влади. Але, відверте злочинне захоплення влади, та її свавільне зловживання в усьому світі знаходить осуд і в першу чергу, світовим ревізором контролером демократії США, як наприклад це було Іраку с режимом С.Хусейна. На теренах СНД склалася інша ризикова ситуація. Наші люди які прагнуть до демократичних цінностей вони чекають коли Україні увійде у G20 у 2020 році. Вони у більшості мігрують в розвинуті країни з більш високими стандартами якості життя.
Проте, повертаючись до історичних прикладів Древньої Русі спосіб нашої самоорганізації і самоуправління на засадах гармонії наш людський капітал мав певну назву господарчий капітал, який включав в себе природно а не за стандартами відповідальності чи якості чи ризик-менеджменту і економічне і соціальне і культурне життя. Ми мали цей високий людський і господарчий дух і цю високу свідомість за якій не потрібно вивчення та законодавчо правове унормування правил, традицій та звичаїв нашого повсякденного життя. Але за законами суспільного розвитку як один французький філософ Бернарде Мандевіль зазначав у своєму творі «Басня про бджіл, або пороки приватних осіб - благо для суспільства», останній парадокс сучасності є в тому що порочне суспільство воно швидше розвивається, перемагає в економічному змаганні, прагне домінувати і підкорити собі більш духовне і благодійне суспільство.
Проте світову свою і нашу історії західні підприємці знають краще за нас, знаходять у ній релевантні приклади та моделі і використовують у своїх цілях. Саме тому на наш погляд в нас в Україні на страховому ринку не має професійних перестраховиків, власних експортних перестрахувальних пулів, товариств взаємного страхування життя.
Страховий клуб КНЕУ разом з компанією «UTP» продовжує традицію Насті Нанаєвої(випускниця Києво-Могілянської академії, компанія «Річ Стратеджи» www.rich.in.ua), яка с 2004 року почала привозити в Київ в Україну науковців з у правління та філософів Тома Пітерса, Стівена Кові, Майкла Портера, Джека Траута. Ми запросили одного видатних науковців в сфері управління Хьюберта Рамперсада (www.hubertrampersad.com.ua). Який родом з Латинської Америки з Сурінаму, навчався і отримав докторську ступінь в Голандії. До його доробків слід віднести творчий розвиток Balanced Score Card (BSC)Роберта Каплана і Пітера Нортона. Його Total Performance Scorecard включила окрім організаційної ще й особисту систему збалансованих показників,цикл навчання Колба, цикл Демінга, цикл розвитку компетенцій. Сфера наукових і практичних інтересів фокусувалася відповідно на стратегічному цілісному менеджменті, управління якістю, та самовдосконаленням за рахунок постійного коучінгу і розвитку свого культурного і соціального капіталу, який знайшов відображення у новій проривній концепції «Аутентичний персональний і корпоративний бренд». Його поради сприяли перемозі на виборах американського президента Барака Обами. В турбулентні часи він консультуючи Річарда Бренсона, Дональда Трампа та інших тримати складні випробування сьогодення.
Хьюберт Рамперсад 9-10 квітня 2011 року в конгрес-холі Президент Отелю запрошує творців справжнього людського капіталу: культурного, соціального, економічного капіталу, на свій майстер-клас.

пятница, 11 марта 2011 г.

Риск, формы капитала и самоуправление

Основы риск-менеджмента и правила самоуправления и формы капитала.
В.Веретнов
Замечали ли вы, что наше время характерно ускорением изменений, что приводит к новому предназначению такой сферы нашей жизни как управления рисками. Последняя приходит к расширению традиционного понимания риск-менеджмента на основе целостной философии риска (рискософии) как совокупности инструментов управления потребностями людей (по пирамиде А. Маслоу и ее модернизированной версии дается ниже) в безопасности, обеспечении базовых нужд в физиологических потребностях, защите от потерь, социальных и культурных потребностях роста и развития.

Консультантами по управлению, в большинстве своем организационному используется с полсотни различных инструментов, способов, подходов и технологий менеджмента. Среди них с наступлением финансового кризиса особой популярностью пользуется риск-менеджмент. Такой интерес к этому инструменту вызван неопределенностью быстрых перемен с одной стороны, и его использованием для поиска новых возможностей и перспектив.
Быстрее всего совершенствование инструмента риск-менеджмента происходит в трех сферах инвестиционном, страховом и банковском бизнесе. Стремительное падение курсов акций глобальных банков и страховых компаний заставило еще больше сфокусировать свое внимание на рисках в неблагоприятных фазах делового цикла.
Доминирующим мегатрендом в управлении рисков стали с уже имеющим место хеджированием, секьютеризация на банковском и страховом рынке. Банки получили установки по дальнейшему развитию системы риск-менеджмента Базель 2. Страховщики в свою очередь тоже идут по пути внедрения Солвенси 2 основанной также на управлении рисками. Большее внимание стало уделяться рыночному, кредитному и операционному риску. Подходов к измерению предлагается на сегодня достаточно. Это и VaR стресс-тестирование, CDS, RAROC, секьютеризация.
Выбор того или иного метода управления операционного риска, зависит от системы самоуправления. Последняя определяется предпосылками организационной, экономической и социально-культурной базой капитала компании. Если с организационно-экономическим капиталом обычно все понятно. То культурный капитал компании предполагает его нематериальные активы образование, компетенции, технологии. А социальный капитал предполагает степень вовлеченности компании в общественное производство товаров, работ, услуг.
И культурный и социальный капитал при определенных допущениях превращается в экономический. В основном это происходит когда за счет них потребитель и рынок получает некую ценность.
Основное отличие экономического капитала от социально-культурного заключается в том, что последний невозможно в отличие от экономического передать по наследству, подарить или делать другие подобные трансакции. При этом человек либо становится носителем и обладателем социально-культурного капитала либо нет. Однако в этот процесс иногда вмешивается власть, которая институциализирует социальный капитал и превращает его в экономический.

Литература.
1.М.Круи Д.Галай Р.Марк Основы Риск-менеджмента
2.Ричард Темплар Правила самоуправления
3.Пьер Бурдье Формы капитала. Права доступа: http://bourdieu.name/bourdieu-forms-of-capital