суббота, 8 июня 2013 г.

Как же спланировать єто лето


Да лето уже пришло. 08.06.13. это ведь суббота и которая переходит в воскресение. Пока дожди конечно можно поработать. Но близится пора июль-август и тут может быть уже жару легче где-то возле моря или реки или озерца. Конечно было бы здорово посетить родных близких. Ведь многих судьба разбросала по всему СНГ или может еще дальше. Можно махануть в Израиль к друзьям, и вообщем интересно можно провести лето. Конечно нужно успеть до июля доработать дисер и статьи со справками и сдать все, что б было с чем с чистой совестью в отпуск идти. Да было бы здорово еще что-то закончить из фортепианных концертов, стихов, поэм и чего то еще творческого!!!)))

четверг, 2 мая 2013 г.

Нужна ваша добровольная помощь в Киеве

Обращаюсь ко всем не безразличным людям, киевлянам, студентам, как отец двоих сыновей, преподаватель на кафедре страхования в КНЕУ, руководитель студенческого страхового клуба КНЕУ. У нас при Страховом клубе КНЕУ функционирует как отдельный дочерний проект "Братство(Сестринство) добровольной помощи". Сейчас существует конкретная нужда. Маленькому Сашеньке (1,8) врачи дали диагноз инвалидности в связи с мышечной слабостью. Однако существует уже проверенная методика как поставить малыша на ноги, для этого нужно 3-5 раз в день делать с помощью трех взрослых 2-4 минутную зарядку. Отец ребенка Сергей с супругой обратился к нам за помощью, кто когда может звонить, договариваться и подъезжать на Щербакова 64а район м. Нивки, ост. Поликлиника трол. №5 и с помощью такой зарядки поднимать малыша. Если у вас не каменное сердце звоните Сергею 0936090142 он будет искренне рад вашей добровольной помощи)))

вторник, 30 апреля 2013 г.

Борис Бурда в КНЕУ вдедет ЧГК для страховщиков видеозапись


http://www.youtube.com/watch?v=vTrkXvIKHJY&feature=youtu.be Борис Бурда в КНЕУ ім. В. Гетьмана. Відбувся другий щорічний турнір «Що? Де? Коли? для страховиків з Борисом Бурдою ». 18 квітня 2013р. Страховий клуб кафедри страхування КНЕУ провів другий щорічний турнір «Що? Де? Коли? для страховиків з Борисом Бурдою». В турнірі взяло участь 15 команд: практики страхування та бізнесу, студенти, викладачі, які представляли такі столичні університети, як КНТЕУ, КНУ ім. Т. Шевченко, КНЕУ ім. В. Гетьмана, а саме: 1. «Еталон», капітан Олександр Чех, ФЕФ, КНЕУ ім. В. Гетьмана, магістерська програма «Страховий менеджмент»; 2. «Клевер», капітан Катерина Полякова, ФЕФ, КНЕУ ім. В. Гетьмана, магістерська програма «Страховий менеджмент»; 3. «МІБ», капітан Василь Келіогли, директор ПП «Діджитрон Україна»; 4. «Шалена бомба», капітан Володимир Коваль, керівник відділу рекрутингу фінансового холдингу «OVB Holding AG», партнер турніру; 5. «Барбариски», капітан Анастасія Загороднюк, НСТ КНЕУ ім. В. Гетьмана; 6. «Небесна Криниця», капітан Евгенія Крівонос, директор департаменту маркетингу компанії «Небесна криниця», партнер турніру; 7. «СКІФИ», капітан Максим Колтунов, президент туристичного клубу «СКІФИ» КНЕУ ім. В. Гетьмана; 8. «Два в одному», капітан Ольга Панасюк, 4курс, ФЕФ, КНЕУ ім. В. Гетьмана; 9. «Тимур і ко», капітан Андрій Остапчук, 4курс, ФЕФ, КНЕУ ім. В. Гетьмана; 10. «Страхо люди», капітан Вячеслав Черняховський, збірна практиків страхування; 11. «Піонери страхування», капітан Віталий Нечипоренко, доцент кафедри страхування КНЕУ ім. В. Гетьмана, збірна викладачів київських університетів; 12. «Альтернатива», капітан Богдан Лисак, 5 курс, ФБС, КНТЕУ; 13. «Победоносці», капітан Кирило Кравченко, збірна Страхового клубу КНЕУ ім. В. Гетьмана. 14. «Чорна либідь», капітан Айсілі Кученова, 1курс магістратури, ФМБ КНУ ім. Т. Шевченко; 15. «Панда», капітан Володимир Вєдєнєєв, 2 курс, ФІСІТ, КНЕУ ім. В. Гетьмана. Трійка переможців турніру виглядає наступним чином: 1 місце (20 очок з 30) - «Страхо люди», збірна страхового ринку ( В. Черняховський, Г. Трет”якова, С. Щербак, К. Прохоров, Є. Шумаков, О.Руппель); 2 місце (19 очок з 30) - «Чорна либідь», КНУ ім. Т.Шевченка ( А. Кученова, Д. Кравченко, К. Кузьменко, В. Левковський, Н. Сінковець, О. Скрип”юк); 3 місце (17 очок з 30) - «Піонери страхування», збірна викладачів ( В.Нечипоренко, Т.Ротова, В. Тринчук, Д. Маруженко, Р. Покровський, В. Веретнов). Страховий клуб кафедри страхування висловлює щиру подяку партнерам турніру: капітану команди «Небесна криниця» Євгенії Крівонос за забезпечення якісною водою турніру, капітану команди «Шалена бомба» керівнику відділу рекрутингу фінансовому холдингу «OVB Holding AG» Володимиру Ковалю та головному редактору журналу «Insurance TOP» Олександру Залєтову за надані призи переможцям турніру. За плідну співпрацю в сфері страхування з Київським національним економічним університетом ім. Вадима Гетьмана Борис Бурда отримав подяку від ректора Анатолія Федоровича Павленка та грамоту від профспілки студентів та аспірантів КНЕУ ім. В. Гетьмана.

понедельник, 4 марта 2013 г.

Второй ежегодный турнир "Что? Где? Когда?" для страховщиков с Борисом Бурдой


В Киеве 18.04.2013 года состоится второй ежегодный турнир "Что? Где? Когда?" для страховщиков с Борисом Бурдой. Организаторами турнира выступили Киевский городской клуб знатоков и студенческие организации КНЕУ им В.Гетьмана и КНТЕУ. В турнире примут участие команды студентов 4,5 курса финансово-экономического факультета, практиков бизнеса, в том числе страхового, и преподавателей.Всего планируется 12 команд. Турнир будет проходит с 18-00 до 21-30. Будет два тура по 15 вопросов. Правила турнира: Участие в турнире бесплатное. Капитаны команд (4-6 человек) присылают заявку на участие до 31.03.13. на е-мейл с указанием контактов места работы или учебы членов команд на shdkbb@ukr.net Ведущий Борис Оскарович Бурда, он же автор вопросов и главный судья турнира, читает вопрос и дает минуту на размышление, все команды обсуждают и потом пишут письменно на бумажке ответы. правильные ответы получают 1 очко, неправильные 0. До встречи на игре. Оргкомитет Второго ежегодного турнира "Что? Где? Когда? для страховщиков с Борисом Бурдой.

понедельник, 4 февраля 2013 г.

Страхування і самострахування в дискурсі ризикософії


Теорія ризику: страхування, самострахування в дискурсі ризикології і ризикософії. В.Веретнов Страхування, самострахування в нашому житті грає не тільки важливу економічну роль, як засіб фокусування нашої уваги на можливих, різноманітних ризиках небезпеках та техніко-економічних засобах їх зменшення або подолання в разі їх реалізації, але в більш широкому теоретичному та практичному сенсах, як певна сучасна цивілізаційна, соціальна, господарча та особиста парадигма, філософія, культура, яка визначає два напрями наукових досліджень теорії ризику: ризикологію і ризикософію[1]. Одна з нагальних проблем, до якої останнім часом все частіше звертаються представники страхових компаній - це незадовільний низький охват добровільним комерційним страхуванням нашого населення і юридичних осіб. Виходячи із надзвичайної її актуальності для подальшого розвитку страхового ринку, спробуємо за допомогою дискурс-аналізу[*] та філософсько-економічного інструментарію ризикології та ризикософії дослідити симптоми, причини, першопричини такої ситуації та окреслити можливі альтернативи розв’язання існуючої проблеми. Визначення ризикології, ризикософії сприяє однаковому розумінню. Ризикологія (логіка ризику) – наука про ризик, яка досліджує сутність ризику, його причини, форми прояву та роль у житті людей. Ризикологія ще називають управлінням ризиками (ризик-менеджментом), тим самим підкреслюючи її практичну цінність. Ризикологія стала усталено розвиватися на задоволення потреб в захисті від ризиків суб’єктів економіки, бізнесу. Під впливом жорсткої конкуренції, процесів глобалізації ринків капіталу, праці значно посилилась ризикогенність саме для господарюючих суб’єктів. Реалізація останньої проявляється у триваючій світовій фінансово-економічній кризі. Третя фаза глобалізація (друга - локалізація) аутсортизація дозволяє деяким країнам, як наприклад Китай за рахунок постійної міграції капіталу, який постійно шукає лише одне - додаткову додану вартість, зберігає 10% темп економічного розвитку. І навпаки, люди з розвиваючих країн, постійно мігрують до розвинутих країн, щоб надавати ті ж самі послуги, виробляти товари, виконувати роботи з високою, або належної якості, проте значно дешевше. Цією обставиною можна пояснити перебування в Європі біля шести мільйонів заробітчан українців. Останній ривок в ризикології, пов'язаний з здобутками фахівців в математиці, теорії імовірності, теорії ігор, комп’ютерними інформаційними системами з програмним забезпеченням для швидких розрахунків вірогідності настання певних подій чи відхилень від очікуваних економічних результатів. Ризикософія (мудрість ризику) – метафізика ризику, досліджує різноманітні філософські, психологічні, соціальні, пізнавальні, аксіологічні аспекти ризику в нашому житті. Ризикософія намагається досліджувати ризик за міжпредметною цілісною, системною методологію, пояснюючи поведінку людей не тільки з раціональних економіко-математичних позицій, притаманних ризикології, але в комплексі з ірраціональними інтуїтивними підходами, якими користується людина при прийнятті управлінських рішень в умовах повної або часткової невизначеності. Ризикософія шукає відповіді на питання чому не спрацьовує багатий і дієвий інструментарій ризикології. Крім того, ризикософія це не тільки теорія поєднання звичайних і альтернативних моделей ризик-менеджменту, а ще й практичний інструментарій з управління ризиками, яку узагальнено можна проілюструвати відомим біблейським виразом. Отже, власна ризикософія є щоденним порадником людини по зниженню ризиків в певних думках,судженнях, рішеннях, діях в ситуації, коли це доречно, в утриманні від будь яких думок, суджень, рішень, коли це не допоможе, і мудрість відрізняти ці дві ситуації одну від другої, та завжди обирати вірну поведінку. Ризикософія, як міжпредметна сфера серед своїх джерел предметів, різних знань має класичну і сучасну філософію заходу, сходу, опирається, як на світову культурну спадщину, так і на окремі цивілізаційні, національні, державні традиції звичаї, релігії, езотерічні школи, течії, щодо ризикової людської парадигми. Так, соціологи, що досліджували відношення різних націй до невизначеності (ризику) виявили що жителі Японії та Греції схильні ухилятися від ризику, в той час як мешканці Данії чи Гонконгу навпаки схильні до ризику. Хорхе Ліврага на лекції перед студентами Мадридського університету «Філософія ризику та суспільство комфорту» наголошував власна філософія ризику повинна пролягати десь посередині між нашим комфортним станом та ризиком яким обтяжені наші прагнення до успіху та досягненню цілей. Бо якщо припуститися надвеликого ризику можеш втрати комфорт, а ще й здоров’я, близьких, друзів, і навпаки якщо завжди знаходитись тільки в зоні комфорту, то не виконаєш свого унікального призначення, не досягнеш бажаних цілей в житті. Отже, повинно вироблятися у людини мудре помірковане відношення до ризику[2]. Кожна людина на думку філософів має власне сприйняття мислення і поведінку щодо ризику, яка умовно має шість рівнів освідомлення ризику і відповідної до цього поведінки. Шостий найнижчий рівень ризикофоб, це люди що налякані ризиками. Ризикофобія притаманна людям похилого віку та дітям, звиклим до спокійного життя. На п’ятому рівні люди ризиконейтрали, тобто вони несвідомо оптимально діють по відношенню до ризиків. На четвертому рівні знаходяться ризикофіли, це ті що обожнюють ризик, бо він дає їм наснагу, адреналін, але негативні наслідки повертають їх з небес на землю. На третьому рівні знаходяться ризикологи – це більшою частиною теоретики ризик-менеджменту, які нажаль не мають достатньої практики. На другому рівні знаходяться – ризиковеди – це ризик менеджери банків, корпорацій, страховики, перестраховики, які володіють добре практикою і необхідним мисленням для операційного, тактичного управління ризиками окремих бізнесів. На першому рівні знаходяться – ризикософи – люди, які мають добре теоретичне філософсько-економічне що поєднується та підкріплюється операційно-тактичним та стратегічним мисленням та вмінням не тільки керувати ризиками, але й передбачати створювати перед умови для їх запобігання. Спробуємо окреслити п’ять функціональних типів особистої ризикософії притаманних нашим людям. Всі вони безпосередньо пов’язані з нашим світоглядом, свідомістю, особистою практичною філософією взагалі філософією ризику або ризикософією зокрема. Наше сьогодення поставило людину з його внутрішнім світом на перше місце і це обумовило безмежне різнобарв’я особистих філософій. І все ж спробуємо їх згрупувати у п’ять типів: західний тип, тип слов’янофіли, східний тип(Індія, Кітай) радянський тип, індивідуальний(змішаний). Західна особиста ризикософія притаманна нашому середньому класу, що має квартиру, дім, 1 або 2 авто, людина при цьому може бути віруючою і відвідувати протестантську церкву. Такий тип найбільш сприятливий для розвитку добровільного комерційного страхування. Слов’янський тип особистої ризикософії базується на повазі до нашої історії і культури, традицій і звичаїв, це і дохристіанський культурний доробок і православна христіанська культура. Одна з настанов в христіанстві полягає витренувані тіла та тримання благочестя. Один з перекладів з івриту благочестя переводиться як страх Божий. Збереження благочестя стосується благочестивих відносин людини до самої себе, інших людей і до Господа. Саме за цих умов Господь обіцяє віруючим добробут, як певне духовне страхування від хвороб, довге і щасливе життя, що і є поясненням структури нашого національного страхового портфелю де особисте і страхування життя займають досить скромну питому вагу. Східний тип, наприклад індійська особиста ризикософія, також як і попередня є несприятливою до прискорення розвитку комерційного добровільного страхування, особливо що стосується медичного страхування та страхування життя, тому що є певна древня лікувальна культура аюрведа, а для збереження довгої і щасливого життя роль духовного страхування, яке значно надійніше економічного аналогу грає духовна практика – медитація, яка певним чином гармонізує розум людини через покращення взаємодії свідомих і не свідомих елементів. Радянський тип особистої ризикософії базується на концепції морального кодексу будівельника комунізму, віри в науку, науково-технічний прогрес, активну життєву позиції, життєву стратегію творчої особистості, так само якщо людина знаходить і реалізує своє загальне людське і творче унікальне призначення, то це і є запорукою духовної страховки, що забезпечує довге і щасливе життя. Цей тип особистої ризикософії також є не сприятливим для комерційного добровільного страхування життя через віру у світле майбутнє, а для добровільного медичного страхування, через переконання що медицина повинна бути безкоштовна, тому що людське життя безцінне, і про нього повинна подбати держава. Останній п’ятий тип особистої ризикософії може бути у людини, яка або ще не визначилась, тобто знаходиться у свідомих пошуках відповіді на питання: хто я, навіщо народився, яким чином створено світ і як за якими законами він функціонує, або притримується багатовекторної поведінки, може захоплюватись езотерікою, бути атеїсткою, чи віруючою, регулярно виконуючою певну духовну практику чи ні. Такі люди зазвичай схильні до інновацій, вони надзвичайно практичні і є перспективним сегментом для комерційного добровільного страхування життя, майна, відповідальності. Вітчизняні філософи що спеціалізуються на ризику розуміють особисту практичну ризикософію як визначення дослідження власних вад, недоліків, страхів, ризиків, які особливі і мають духовне, соціально-культурне, моральне походження. При цьому, філософи богослови визначають особисті ризики як наші гріхи, які наприклад виокремлено в концепції семи смертних гріхів: заздрощі, скупість, розпуста, ненажерливість, гордощі, зневіра, гнів. Разом з тим, вони мають концепцію семи чеснот, кожна з яких покриває певний гріх і разом покриваються ці ризики і повністю перемагаються усі сім гріхів: 1.Гординя — Смирення; 2.Жадібність — Щедрість; 3.Хтивість — Чистота; 4.Заздрість — Доброзичливість; 5.Обжерливість — Поміркованість; 6. Гнів — Лагідність; 7.Лінощі — Працелюбність. Історія теорії ризику, страхування, самострахування. В теорії ризику існує багато з економічної, управлінської, соціальної точки зору визначень ризику, а також його класифікацій, які унаочнюють це складне поняття. Якщо спробувати узагальнити ці визначення, то їх можна об’єднати в наступні два. Ризик визначається, як передбачувана подія, яка може нанести комусь шкоду або збиток, тобто мати негативні наслідки. Ризик це певна величина що характеризує відхилення фактичного результату від очікуваного, тобто можуть бути як негативні так і позитивні наслідки від події чи процесу. Міра ризику майже завжди а пропорційна очікуваним витратам, які викликані ризиковою подією та імовірності її настання[3]. Теорія ризику вийшла на новий рівень пізнання, коли вчені стали розрізняти теоретичний та ефективний ризик, які зв’язані між собою поняттям евентологічного ризику, який виникає при моделюванні ризикованих ситуацій з врахуванням особливостей психологічного сприйняття ризику суб’єктом. Академік Келдиш, також підкреслює, що сучасна теорія ризику не можлива бути пізнана та усвідомлена без інструментарію філософії ризику, яка обумовлена існування об’єктивної та суб’єктивної сторони ризику[4]. В соціально-економічному ракурсі теорія ризику знайшла прикладне застосування та подальший розвиток в сфері страхування, актуарних розрахунках. Страхування як метод взаємного захисту від негативних подій, шкідливих наслідків і самострахування як метод самозахисту, передбачення та застосування попереджувальних щодо зменшення ризику дій, чи створення необхідних для подолання негативних наслідків запасів резервів було відомо в історії людської цивілізації з давніх часів. Самострахування більш було притаманне людству на етапи ведення натурального господарства, в той час як страхування почало розвиватись з появою грошей, які могли легко виконувати функцію грошового резервного страхового фонду у спеціалізованої на страхуванні компанії. Проте, нашу увагу привертає перш за все, через її відмінну, особливу соціо-культурну парадигму вітчизняна історія самострахування, страхування. Одним із методів самострахування (чи взаємного страхування без цілі отримання особистого прибутку) в нашому селі була толока. Члени громади, які відвідували толоку, мали певні зобов’язання один перед одним як наприклад, певних планових сумісних дій з орання чи посадки сільськогосподарських культур і надзвичайних обставинах - тушіння пожежі. Таким чином кожна людина, що входила до толоки і сумлінно виконувала певні обов’язки була в праві розраховувати на захист і допомогу з боку громади. Ця культурна традиція залишилася по суті, але трансформувалася в нові форми і спостерігається наприклад, у вітчизняному бізнесі, де немає соціальних пакетів з відповідним страховим захистом, засновник-директор за ідеологією толоки відшкодовує або забезпечує сумлінного працівника усім необхідним для його відновлення та покращення його добробуту. Іншу групу морально-матеріальних ризиків переважної більшості вітчизняних сімей, які з певних обставин не страхуються, покривають також ідеологія толоки через друзів, батьків, яких запрошують у хрещені батьки, які слугують певною гарантією морально-матеріального добробуту взаємного захисту від несприятливих для сімей подій. На наш погляд, саме цю розвинуту в нас і зовсім відсутню на заході сучасну «толочну» самострахувальну (неформальну взаємнострахувальну) культуру можна привести як головну причину низького рівню охвату добровільним комерційним страхуванням і його нажаль, якщо нічого не міняти сумнівними та малопривабливими перспективами. Останнє у нас було пов'язане, з існуванням небезпечних об’єктів, потребуючих страхування транспортних засобів, а пришвидшення розвитку відбувалось під впливом розгортання кредитних програм для придбання автомобілю і житла, яке вимушено повинно було застраховано, як об’єкт застави. Інші причини низького рівня охвату добровільним комерційним страхуванням також мають місце: недовіра до страховиків, низька платоспроможність, необізнаність у страхуванні, наш менталітет. Проте, коли мова йшла про необізнаність і наш менталітет, страховики мали на увазі що страхувальники не розуміють, що добровільне комерційне страхування це суцільне благо і економічна користь. Але якщо порівнювати по економічній ефективності вкладень і отримань у добровільне комерційне страхування і толочне господарське чи хрещене сімейне соціальне самострахування, останнє виглядає значно привабливіше. Ще одна причина яка заважає розвитку вітчизняного добровільного страхування лежить в діючому економічному механізмі. Це через задоволення очікувань страхових агентів – маємо високий рівень аквизиційних витрат, через задоволення очікувань менеджменту – маємо високий рівень витрат на ведення страхової справи, а очікувань засновників та акціонерів – прагнення до високої прибутковості страхових операцій, та можливості скористатися доступним інвестиційним ресурсом. Такої ситуації не спостерігаємо у випадку взаємовідносин західної професійної перестрахової компанії та нашого перестрахувальника. Тому бізнес перестраховиків, як правило прибутковий за умови що застосовується зважена інвестиційна політика розміщення резервів сприяє усталеному розвитку добровільного комерційного перестрахування. Страхові компанії мимоволі потрапляють у системне замкнуте коло фінансово-господарських проблем, які гальмують подальший розвиток, як їх, так і усього добровільного комерційного страхування. Все це має місце через набагато вищий ніж у польських чи німецьких страховиків: рівень аквізиційних витрат, витрат на ведення страхової справи та очікування з боку засновників надприбутків та поповнення грошовими потоками, які виводяться засновниками через розміщення в афільованих нікчемних активах, для подальшого використання їх в інших бізнес проектах. Вітчизняні страховики через ще одну з вад - демпінгові війни і демпінгові ціни, як ми спостерігаємо наприклад в автострахуванні, не досягають точку беззбитковості, вимушені вибірково виконувати свої зобов’язання по сплаті страхових відшкодувань, що має синергетичний негативний ефект при прийнятті рішень про страхування, особливо при пролонгації договорів, завдяки більш швидкому розповсюдженню саме негативних новин. Усталений розвиток вітчизняного добровільного комерційного страхування Песимістичний сценарій п’яти річних перспектив добровільного комерційного страхування базується на нехтуванні державою особливостями реальної ризикової ситуації на страховому ринку, а також на домінуючий думці переважної більшості страхувальників що окрім нових автомобілів, комерційне добровільне страхування не вигідно порівняно з альтернативою самострахування. Більш менш оптимістичний сценарій буде мати місце тоді, коли до існуючих страховиків з іноземними інвестиціями додасться ще державна страхова компанія, яка зробить своїм пріоритетом розвиток саме добровільного страхування і буде його усіма засобами просувати до свідомості страхувальників. В цій ситуації, якщо зараз частина страховиків з іноземними інвестиціями шукають шляхи будь якого шляху безболісної втечи з нашого ринку, то це буде певним сигналом для зворотної тенденції до залучення додаткових приватних інвестицій, щоб разом сформувати нову економічну парадигму страхувальників разом з відчуттям вигідності та надійності комерційного добровільного страхування. Крім того, при ґрунтовному філософсько-економічному аналізі морально-майнових потреб у взаємозахисті на основі господарської, колективної, сімейної та особистої ризикософії самострахування, комерційні страхові компанії, використовуючи ефективну власну стратегію лідера в зниженні витрат на ведення страхової справи, соціальної корпоративної відповідальності і стандартів якості ведення бізнесу, можуть розробити такі страхові продукти, які будуть до вподоби представникам даного сегменту страхового ринку та зацікавлять їх. Узагальнюючи вищенаведене, слід зазначити, що ефективне управління ризиком, як антикризового інструменту, необхідної за сучасних умов стратегічної компетенції страховика дозволяє пізнавати, усвідомлювати надбання дискурсного аналізу ризикових ситуацій засобами ризикології, ризикософії та розробивши нові бізнес-моделі, знайшовши нові ніші чи привабливі сегменти страхового ринку перевіряти їх практикою. *- Дискурс-аналіз - це не просто один з методів дослідження деякої проблеми через специфічний спосіб аналізу дискурсу, але цілісний комплекс, що включає: 1) філософські (онтологічні і епістимологічні) передумови, ролі мови, що стосуються ролі мови, у соціальних структурах світу; 2) теоретичні моделі; 3) методологію того, як вибрати підхід до дослідження проблеми; 4) специфічні прийоми аналізу. Література: 1. Пигров К.С. Риск и общество риска. Хроника научной жизни. Права доступа: http://www.sgu.ru/ 2. Х.А.Ливрага Общество комфорта и философия риска. // http://www.livraga.ru/statji/obshestvo_komforta.htm 3. Управление риском. Риск, устойчивое развитие, синергетика. М., Наука, 2000, 432С. 4. В.Келдыш Философия риска: объективная и субъективная основа риска. http://www.keldysh.ru/departments/dpt_17/ur/ur.html

среда, 23 января 2013 г.

Личная славянская рискософия, рискоуправленческое сознание и духовное страхование


Личная славянская рискософия, рискоуправленческое сознание, духовное страхование. Первоисточник: http://www.klubok.net/article2646.html здесь к сожалению не отображаются таблицы и диаграммы, поэтому можно перейти. Личная рискософия как наука о причинах, предпосылках, характере, природе, поведении, последствии, и наконец, классификации наших рисков (ошибок, прегрешений) духовного и материального мира призванная, в основном на православной, христианской социо-культурной основе дать инструменты и технологии эффективного управления ними в настоящем и будущем, является актуальным направлением межпредметных исследований. Обращение к данной теме продиктовано также поиском таких моделей управления рисками, которые позволили бы повысить личную ответственность и эффективность славян в гармоничном развитии, в долголетней, плодотворной, творческой жизни на благо природной и социальной экологии своих стран и планеты в целом. Рассмотрение уже знакомых понятий, явлений, событий, деятельности человека через призму личной философии управления рисками надеемся, будет интересна как для соответствующих специалистов этой сферы, так и для широкого круга читателей благополучно решающих возникающие перед ними задачи на работе, в творческой и повседневной жизни. Одними из фундаментальных трудов в сфере управления духовными и материальными рисками с точки зрения православного богословия принято относить «Святое писание», «Добротолюбие», жизнеописания святых отцов[1]. Теме управления рисками, в основном в экономико-математическом ракурсе для целей организационного управления, посвящены работы таких известных отечественных и зарубежных ученых как, Д. Бернулли, Б.Ананкин, И.Балабанов, М.Келдыш, Г.Малиницкий, М.Рогов, А.Вильямс, Р.Хейнс, Р.Хофман, Д.Хью, Д.Хемптон и др. Теоретики экономисты методы риск-менеджмента условно разделяют на страховые, т.е. риски, которые можно застраховать и финансово-экономические, не подлежащие страхованию, использующие другие стратегии риска. Необходимо отметить, что теоретики организационного риск-менеджмента наряду с бизнес и финансово-экономическими аспектами рассматривают и психологические аспекты субъектов отягощенных рисками. Однако, исследования последних, носят в основном, фрагментарный, прикладной характер и нуждается в продолжении. Наша личная система управления рисками (ошибками, прегрешениями) включает как материальную и духовную составляющую. Она зависит от множества факторов, схожих по характеру с семью причинами, влияющими на определение размера страховой суммы по страхованию жизни: сумма дохода или ежегодного взноса, чем выше, тем больше сумма; пол, мужской – меньше, женский больше сумма; возраст, чем меньше, тем больше сумма; предполагаемый срок жизни (страхования) чем больше, тем больше; профессия или род занятий, чем рискованней, тем меньше сумма; Хобби, увлечения, чем рискованней, тем меньше сумма; Состояние нашего здоровья, чем хуже здоровье, тем меньше сумма. Модель славянской личной системы управления рисками (далее СЛСУР) в данном исследовании базируется в основном, на доминирующей в славянской цивилизации, православной христианской идеологии, которая заинтересована в эффективном мирном взаимодействии с представителями других конфессий, религий и философских течений. И конечно, при вдумчивом пропускании этой модели через индивидуальные социо-культурные фильтры восприятия может быть приспособлена, и успешно применяться в повседневной практике других людей, независимо от их принадлежности. Каркас этой модели строится на допущении, что наша личность состоит, по одной из концепций человеческого капитала из культурного, социального и экономического капитала. В свою очередь, культурный капитал включает в себя такие виды капитала ценностей, ресурсов, рисков и перспектив как духовный, эмоциональный, физиологический, интеллектуальный капитал. В социальный капитал входит наше отношение к самому себе, т.е. наше социальное предназначение, к Богу, к нашим близким, к другим людям, к обществу, к государству, к власти, к природе. Экономический капитал это наша способность к дальнейшему гармоничному хозяйственному развитию, экономическому процветанию, сохранению и приумножению окружающей экологической среды и общества[2]. Наше отношение к Богу в контексте личной рискософии можно выразить одной короткой молитвой: Господи дай мне: мужество и силы изменить то, что я могу изменить, терпение, чтобы смириться с тем, что не могу изменить, и мудрость отличать одно от другого. Экономический капитал отличается от культурного и социального, тем, что может передаваться по наследству к нашим детям, хотя они могут в некоторых случаях отказываться от наследства, например в случае неправдено нажитого богатства родителем. Экономический капитал человека при рождении состоит из родительского экономического капитала, который обеспечивает, рост, развитие, воспитание, образование, удовлетворение материальных и духовных потребностей или государства, если например ребенок растет и воспитывается в детском доме. После получения образования и поступления на работу у молодых людей продолжает формироваться культурный и социальный капитал в виде знаний, умений, навыков, способов взаимодействия с руководством и с коллективом. Наши личные экономические риски, которые по мере нашей деятельности и накопления экономического капитала мы страхуем, это имущество, дом, дача, автомобиль, туристические риски, риски несчастного случая, медицинские риски болезни, жизни и здоровья членов семьи. В силу имеющегося у нас уровня культурного, социального, экономического капитала, нашего мировоззрения, предназначения, ценностей, идеалов, различают шесть степеней нашего отношения и взаимодействия с материальными и духовными рисками (рискоуправленческого сознания): рискофоб, рисконейтрал, рискофил, рисколог, рисковед, рискософ. Таблица 1. Классификация рискоуправленческого сознания Степени рискоуправленческого сознания Характеристика отношения к риску и методов управления Примеры 1. Рискофоб Избегание риска и не страхование, низкая платежеспособность и культура, в том числе рискоуправленческая Обычные люди, несколько ленивые, пассивные, прихожане только что пришедшие ко Христу 2. Рисконейтрал Нейтральное, страхование Обычные люди, добросовестные квалифицированные наемные работники, добросовестные страхователи, прихожане со стажем 3. Рискофил Любовь к риску, страхование если берут страховщики Спортсмены, мелкие предприниматели, рациональные страхователи, эмоциональные верующие 4. Рисколог Научный рискологический экономико-математический подход с учетом психологии риска Теоретик исследователь, преподаватель сферы управления рисками, страхования, сдержанные верующие 5. Рисковед Практический на основании своего образования и опыта практические стратегии риска Средние и крупные бизнесмены, банкиры, страховщики, инвесторы, как верующие участвуют в финансировании добродетельных программ храма 6. Рискософ Гении своей сферы получившие духовные и творческие дары в том числе и в рискоуправлении Выдающиеся люди прошлого и современности, например Сергий Радонежский, Серафим Саровский, Ф.М.Достоевский. Источник: разработка автора Самая низкая первая ступень рискоуправленческого сознания - рискофоб характеризуется непринятием избеганием риска, в силу любви к комфорту, стабильности, определенности, а также возможного имеющегося опыта негативных последствий рисковых ситуаций. Вторая ступень рискоуправленческого сознания - рисконейтрал – представляется идеальным страхователем, осознающим необходимость возмещение убытков от страховых случаев других и право на получение страховки для возмещения убытка самому себе. Третья ступень рискоуправленческого сознания - рискофил – это могут быть альпинисты, строители-высотники, спортсмены, военные, предприниматели, и др. деятельность которых отягащена рисками и в зависимости от их рискоуправленческого сознания. Они используют весь инструментарий научно-технических достижений и за счет знаний, умений, навыков, навыков личного мастерства и социального взаимопомощи покрывают их, в том числе иногда с использованием коммерческого страхования. Четвертая и пятая ступень рискоуправленческого сознания рисколог – это может быть теоретик, ученый, преподаватель, консультант по риск-менеджменту, и рисковед – это практик управленец сферы, в военное время это могут быть, командующие, генералы, в мирное время, топ-менеджер среднего и крупного и обычно хорошо диверсифицированного бизнеса, например в банке, в страховой компании, священник, администратор настоятель храма, который каждый день сталкивается с принятием решения в условиях неопределенности и риска и часто уповающий либо Волю Божью либо на свой профессиональный житейский опыт и интуицию. Последняя наивысшая шестая ступень рискоуправленческого сознания – это может быть ученый, философ, писатель, музыкант, художник, общественный, государственный деятель, творец, старец, монах подвижник, достигший гениальных высот в выполнении своего профессионального, творческого, духовного предназначения. Мы все из курса психологии помним пирамиду потребностей А.Маслоу с ее пятью ступенями физиологические потребности в еде, одежде, в безопасности, в принадлежности и любви, в уважении окружающих, в познании, красоте, самоактуализации[3]. Эгоистическое и альтруистическое представление пирамиды Маслоу Рис.1. Эгоистическое и альтруистическое представление пирамиды Маслоу Как представлено на рис. 1 есть условных пять этапов жизни человека, каждый из которых равен приблизительно 20 годам, красным выделены пять стандартных пирамид Маслоу для каждого этапа, с точки зрения эгоистических потребностей доминирующих ценностей материального мира. Синим цветом показана возможная стратегия жизни творческой личности Генриха Альтшулера с доминирующими в личном сознании ценностями духовного мира[4]. Идеально этот путь прошли наш Господь Иисус Христос, пророки, святые отцы, которые не только дали необходимые материальные ценности и духовные дары, но и научили других, как учить, любить ближних, служить им, спасать их. Наши личные духовные риски покрываются духовным страхованием (Божьим страхом), где как и в коммерческом страховании, имеют объектом страхования - судебную защиту нашей души на Господнем суде, и в случае оправдания, попадание ее в Царство Божье. В процессе же нашей земной жизни духовное страховое возмещение - это нечто иное, как Божья помощь в борьбе с грехами, понимание и выполнение Божьей воли в нашей жизни. Страхователь, же при этом, должен вести точно также, как и не застрахованный, т.е. смиренно и добросовестно. Если говорить о страховых премиях и степени духовного страхового покрытия православных верующих, то 100% покрытия духовных рисков имел Иисус Христос, страховая премия при этом, состояло в проповеди Евангелие, в служении людям, их исцелении от болезней, в постоянном выполнении духовного предназначения Иисуса Христа. 99% духовного страхового покрытия имеют служители церкви, священники, потому как 1% это франшиза, т.е. личная ответственность за грехи, не сделанные добрые дела, некоторые из которых предполагают ускоренное наказание. Страховая премия священников - это молитва, пост, служба и работа, и непосредственная общественная и семейная жизнь, служение другим людям, добрые дела, и постоянная с Божьей помощью борьба со своими грехами. Прихожане храма имеют от 50 до 90% духовного покрытия, воскресные и реже ходящие до 50%, участвующие временем. душой, финансами, материальными ресурсами в социальных, образовательных, воспитательных благотворительных проектах церкви до 90%. Все церковные правила и законы также должны соблюдаться прихожанами неукоснительно, как дисциплина в армии. Десятипроцентная франшиза предполагает не только звания раба Божьего или сына Божьего, а предлагает человеку роль сотворца духовной реальности и персональную ответственность за провал, неудачу, особенно если это касается увлечения мирскими материальными и духовными соблазнами, богатством, властью, социальным статусом, гордостью, личной славой. У нас православных как духовных страхователей, есть некоторая свобода выбора духовного страхового покрытия. Например, для молодых прихожан это может быть пакет покрытия от всех духовных рисков (грехов, прегрешений). Ежедневное чтение Библии, писаний святых отцов, молитва, полезная обществу работа, является наполнением духовной страховой премии. Для более зрелых и смиренных, могут быть пакеты от семи смертных грехов: лень, чревоугодие, похоть, зависть, алчность, гнев, гордыня. Страховой премией, при этом будут выступать противоположные им семь добродетелей любви, нестяжания, целомудрие, смирения, воздержания, кротость и трезвение[5]. Для священников, монахов, уединившихся в келье, могут быть точечное страховое покрытие, которое они иногда даже не в состоянии выбрать себе правильно. Им с этой задачей помогают справиться духовные страховые брокеры их наставники, святые отцы, старцы, настоятели у которых они проходят послушание. Существует троичная классификация духовных рисков - грехов: против Господа Бога, против себя, против ближних. В пакет покрытия духовного страхования от рисков грехов против Господа Бога могут входить такие как: гордыня; нарушение заповедей: десяти заповедей Закона Божьего, евангельских заповедей, церковных заповедей; неверие и маловерие; отсутствие надежды на милосердие Господа, отчаяние; чрезмерное упование на милость Божию[3]; лицемерное почитание Бога, без любви и страха Божьего; отсутствие благодарности Господу за все Его благодеяния — и даже за ниспосланные скорби и болезни; обращение к экстрасенсам, астрологам, гадателям, ворожеям; занятие «чёрной» и «белой» магией, колдовством, гаданием, спиритизмом; суеверие, вера в сны, приметы, ношение талисманов; хуление и роптание на Господа в душе и на словах; неисполнение обетов, данных Богу; призывание имени Божьего всуе, без необходимости, клятва именем Господа; кощунственное отношение, без должного благоговения, к иконам, мощам, свечам, святым, Священному Писанию и т. д.; устыжение креститься и исповедовать православную веру, неношение креста, небрежное исполнение крестного знамения и молитвенных правил (утреннего, вечернего, поклонов); намеренное нечтение Священного Писания, духовной литературы; пропуск без уважительной причины воскресных и праздничных богослужений, хождение в храм без усердия и прилежания; леность на молитве, рассеянное и холодное моление, разговоры, дремота, смех, хождение по храму во время церковной службы, невнимательное, рассеянное слушание чтения и песнопения; опоздание на службу и преждевременное покидание богослужения; редкое исповедание грехов, сознательное утаивание их; причастие без сокрушения и страха Божьего, без должного приготовления; причастие не примирившись с ближними, при намеренном утаении грехов; ослушание духовного отца; осуждение священнослужителей и монашествующих, роптание и обида на них; непочитание праздников Божьих; нарушение постов, несоблюдение постных дней — среды и пятницы; принятие учений раскольников, сектантов, еретиков и увлечение еретическими умствованиями; размышления о самоубийстве, попытки покончить жизнь самоубийством. В пакет духовного страхования от рисков грехов против ближнего могут входить: неимение любви к ближним; неимение любви к врагам, ненависть к ним, пожелание им зла; неумение прощать, воздаяние злом за зло; отсутствие почтительности к старшим и начальствующим, к родителям, огорчение и обижание родителей; неисполнение обещанного, неуплата долгов, явное или тайное присвоение чужого; избиение, покушение на чужую жизнь; убиение младенцев во чреве (аборты), советы делать аборты ближним; ограбление, вымогательство; мздоимство; укор, упрёк отказ вступиться за слабого и невинного, отказ помочь попавшему в беду; леность и небрежность в работе, непочитание чужого труда, безответственность; плохое воспитание детей — вне христианской веры; отсутствие милосердия, скупость; нежелание посещать больных; немоление за наставников, родных, врагов; беспочвенная жестокость к животным, птицам; насекомым и к прочим живым тварям прекословие, неуступление ближним, споры; клевета, осуждение, злословие; сплетни, пересказывание чужих грехов, подслушивание чужих разговоров; оскорбление, вражда с ближними, скандалы, истерика, проклятия, дерзость, наглое и вольное поведение по отношению к ближнему, насмешка; лицемерие; гнев; подозрение ближних в неблаговидных поступках; обман; лжесвидетельство; соблазнительное поведение, желание прельстить; ревность; развращение своими действиями ближних; дружба из корысти и измена. В пакет покрытия духовного страхования от рисков грехов против самого себя могут входить: тщеславие, почитание себя лучше всех, самолюбие, отсутствие смирения и послушания, самонадеянность, высокоумие, духовный эгоизм, подозрительность; ложь, зависть; празднословие (разговоры ни о чём), смехословие (смех ни с чего, шутки ни с чего, пошлые усмешки); редкое причащение святых Христовых Таин; сквернословие; раздражение, возмущение, злопамятность, обида, огорчение; уныние, тоска, печаль; делание добрых дел напоказ; леность, провождение времени в праздности, многоспание; объедение (чревоугодие), В заключение, хотелось бы отметить, что работу личной системы риск-менеджмента по борьбе с духовными рисками грехами, которые нужно страховать призывая на помощь Бога, с учетом того, что лукавый все время придумывает новые способы попыток заражения нас все новыми и новыми грехами, можно сравнить с качественной антивирусной защитой компьютера, которая постоянно сканирует ноутбук и найдя вирусы например в Интернете удаляет их или просит уйти с заразного сайта. Более того, постоянно происходит обновление антивирусной базы данных, что также можно сравнить с постоянным нашим духовным ростом, в том числе и нашего рискоуправленческого сознания. В.Веретнов

вторник, 22 января 2013 г.

Інфолист 4 наукового семінару по страхуванню 12.03.13.


Інформаційний лист Страховий клуб КНЕУ Кафедра страхування КНЕУ ім. В.Гетьмана 12, 13 березня 2013р. 062а. 13-15 Четвертий науковий семінар на тему: « управління інноваціями та процесами створення цінності страхових, перестрахових послуг:теорія, методологія, практика». До участі в семінарі запрошується студенти 3,4 курсів. Для прийняття участі необхідно зареєструватись до 01 березня 2012 року в соціальних мережах Страхового клубу КНЕУ http://vk.com/club17852970 http://www.facebook.com/pages/KNEU-Insurance-CLUB/290336540994869 . та прислати анкету-заявку і прислати до 20.02.13. на скриньку: veretnov@kneu.edu.ua Участь в семінарі передбачає виступ з публічною доповіддю , безкоштовну публікацію наукових статей (без плагіату) на фаховому інтернет-порталі в розділі «фінанси і страхування» www.klubok.net www.dedal.ua Науковий керівник семінару старший викладач, ведучий Страхового клубу КНЕУ Веретнов Володимир Іванович, тел.067-245-85-55 е-мейл: veretnov@kneu.edu.ua Тема четвертого наукового семінару обрана невипадково, вона є логічним продовженням 1,2 і 3 наукових семінарів актуальних проблем соціального страхування, корпоративної соціальної відповідальності страховика та управління якістю страхових, перестрахових послуг. Рекомендації як робити дослідження читайте ту: http://www.klubok.net/article2346.html Проведення науково-дослідницької роботи, доповідь зі слайдовою презентацією (до 15хв.), написання та публікація наукової статі дозволяється вдвох. Ви обираєте тему, можете також запропонувати свою в рамках теми семінару, та день і час виступу, в режимі реального часу буде відображена черга день і час виступу студентів. На семінарі працюватимуть 2 секції: страхування, перестрахування. Ориєнтовний перелік тем: Вводна тема: «управління інноваціями та процесами створення цінності страхових, перестрахових послуг сторін:теорія, методологія, практика».. З вступною статею - передмовою до семінару можна ознайомитись тут: http://www.klubok.net/category4.html І. Секція страхування: 1.1. Вітчизняні та міжнародні економічні та соціо-культурні чинники управління інноваціями страховика; 1.2. Оцінка рівню стратегічного потенціалу страховика, розробка комплексної цільової програми щодо підняття його рівня та більш ефективного його використання завдяки нейро-нечітким технологіям моделюванню. 1.3. Особливості зарубіжного досвіду управління інноваціями лайфових страховиків; 1.4. Особливості зарубіжного досвіду управління інноваціями нон-лайфових страховиків; 1.5.Управління інноваціями та процесами створення цінності медичної страхової послуги; 1.6. Управління інноваціями та процесами створення цінності автострахової послуги; 1.7. Управління інноваціями та процесами створення цінності туристичної страхової послуги; 1.8. Інновації в процесах актуарної, андерайтингової діяльності та процесу врегулюванні збитку страховика; 1.9. Бенчмаркінг превентивної та інвестиційної діяльності при управлінні інноваціями страховика; 1.10. Вплив податків та фінансів на управління інноваціями та процесами створення цінності страхових послуг; 1.11. Роль страхових брокерів в управлінні інноваціями та процесами створеннями цінності страхових послуг; 1.12. Роль якісного фінансового менеджменту в управлінні інноваціями страховика; 1.13. Управління інноваціями та процесами створення цінності страхових послуг у банкострахуванні; 1.14. Управління інноваціями та процесами створення цінності сільскогосподарчих страхових послуг; 1.15. Управління інноваціями та процесами створення цінності нестандартних страхових послуг; 1.16. Фінансово-ризиковий контролінг як інструмент підтримання доцільності інноваційних рішень страховика; 1.17. Маркетингові інновації при залученні, пролонгації договорів та поверненні страхувальників. IІ. Секція перестрахування: 2.1. Оцінка рівню стратегічного потенціалу перестраховика розробка комплексного цільової програми щодо підняття його рівня та більш ефективного його використання завдяки нейрон-нечіткими технологіям моделюванню; 2.2. Особливості використання інноваційного потенціалу внутрішнього та міжнародного перестраховика; 2.3.Роль вітчизняних та міжнародних перестрахових брокерів розробці нових та вдосконаленні існуючих, та підвищенні цінності перестрахових послуг; 2.4. Особливості фінансового перестрахування та альтернативного трансферу ризику як інновації для вітчизняного страхового ринку; 2.5. Особливості зарубіжного досвіду управління інноваціями у Кельнського Мюнхенського та Швейцарського перестрахового товариства; 2.6.Фінансово-ризиковий контролінг як інструмент управління інноваціями перестраховика; 2.7.Вплив інновацій та процесу створення цінності перестрахових послуг на рейтинг перестраховика. Анкета-заявка Учасника четвертого наукового семінару : «управління інноваціями та процесами створення цінності страхових, перестрахових послуг сторін:теорія, методологія, практика».. П.І.Б. ________________________________________________ Організація або ВНЗ_______________________________ Факультет, курс, група______________________________ Науковий курівник (П.І.Б.)__________________________ Контакти е-мейл, тел..:______________________________ Тема доповіді______________________________________ Форма участі (очна/заочна)____________________________ Публікація наукової статі______________________________